Можливо, лідер Китаю Сі Цзіньпін вважає війну Путіна корисною для себе
02.04.2022 р. «Die Zeit», Німеччина
Повномасштабна війна Росії в Україні триває вже понад місяць. Надзвичайна жорстокість російських військових, які проставили собі на меті фізичне й етнічне винищення всього українського в Україні, призвела до шоку у міжнародної спільноти та спричинило її суттєву військову та матеріальну допомогу. Надається допомога в організації розміщення мільйонів українських біженців в країнах ЄС. Водночас поставило запитання стосовно причин такого провалу системи міжнародної безпеки і оборони, ефективності наразі чинних інструментів у вигляді ООН, ЄС, ОБСЄ, НАТО. Очевидним стає, що після вгамування Росії і завершення війни в Україні, настане час переформатування цих інституцій, вигнання неефективних менеджерів-бюрократів та перегляду смислів і форм міжнародного співіснування та співпраці. Але перед тим Україні та її партнерам ще необхідно перемогти у війні.
Тим часом один з тіньових, але дуже впливових світових гравців, який має чи не найбільший вплив на Путіна, Китай, намагається за своєю звичкою балансувати між геополітичними інтересами, гравцями та державами. Його мета наразі не зрозуміла нікому в Європі. Можливо, США, як основний міжнародний опонент Китаю у боротьбі за світове лідерство, краще інших орієнтуються у пріоритетах Пекіна. Але актуальними також залишаються й інтереси та роль Євросоюзу, який рішуче виступив проти війни Путіна та надає суттєву підтримку Україні. Пекін з цього приводу дотепер проводив непевну політику, спрямовану на запевнення обох воюючих сторін щодо його моральної, політичної та іншої підтримки, хоча й не відповів згодою на заклик Москви надати їй військову і технічну підтримку для війни з Україною. Чітка позиція Китаю стосовно війни Росії з Україною може суттєво вплинути на результати війни та змінити їх на користь однієї, чи іншої сторони.
З огляду на такі обставини, особливого значення та уваги фахівців набула зустріч на вищому рівні між ЄС та Китаєм, що відбулася нещодавно.
Прем’єр-міністр Китаю Лі Кецян бере участь у саміті ЄС-Китай.
Джерело: Tingshu Wang/Reuters
Німецьке видання «Die Zeit» ввечері 01 квітня ц. р. опублікувало аналітичний допис власного кореспондента у Брюсселі Ульріха Ладурнера (Ulrich Ladurner), в якому оцінюються стан справ і перспективи подальших відносин ЄС з Китаєм, з огляду на війну в Україні. Підкреслюється, зокрема, що на саміті керівництво Євросоюзу визначило червоні лінії для лідера Китаю Сі Цзіньпіна. Щоправда, зазначає видання, наразі невідомо, наскільки важливими для останнього є його відносини з Євросоюзом та як він відреагує на результати саміту Китай-ЄС.
Зазвичай результати повідомляються після проведення саміту, але цього разу не тільки не були представлені жодні результати, їх навіть не очікували. Йдеться про 23-й саміт ЄС-Китай, який відбувся у віртуальному форматі та завершився у п’ятницю, 01 квітня ц. р. Між Євросоюзом і Китаєм є багато тем для обговорення, зазначає німецьке видання. Зокрема, минулого року була зупинена дія Всеохоплюючої угоди про інвестиції (CAI), підписаної між ЄС та Китаєм наприкінці грудня 2020 року, Китай запровадив санкції проти депутатів Європарламенту, наклав економічні санкції на невелику країну-члена ЄС Литву, і надалі пригнічує демократію в Гонконзі, а становище уйгурів у китайській провінції Сіньцзян далеко не покращилося.
Відносини між ЄС і Китаєм необхідно терміново збалансувати, зазначає експерт «Die Zeit», термін Rebalancing — це слово, яке люблять використовувати дипломати в таких випадках. Але щоб воно взагалі відбулося, зазначає видання, має бути виконана одна передумова: має бути зрозуміло, на чиєму боці перебуває Китай у війні Росії в Україні.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) заявила після віртуальної зустрічі з главою китайської держави і лідером партії Сі Цзіньпіном, що наразі настав «вирішальний момент. Не для Європи, а для всього міжнародного порядку». Це повідомлення було донесено до Сі Цзіньпіна зі всією чіткістю.
Китай слідує за пропагандою Москви
Дотепер Китай не критикував вторгнення та агресивну війну Росії в Україні, навіть навпаки. Він підкреслює існування міцний союз з Москвою, який з тактичних міркувань іноді лише трохи послаблюється. Зокрема, на початку березня ц. р. Китай утримався, коли Генеральна Асамблея ООН значною більшістю голосів засудила загарбницьку війну Росії. За два дні до саміту ЄС-Китай міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зустрівся зі своїм китайським колегою Ван І (Wang Yi). У спільній декларації відзначалося, що має бути розширене спільне «стратегічне партнерство», на початку лютого ц.р. Китай і Росія підписали договір про дружбу. Китай до сьогодні відмовляється називати війну в Україні «війною». Він називає її «кризою», — майже повторюючи російські пропагандистські формулювання.
Саміт став нагодою для ЄС дати зрозуміти Китаю, який вимір війни в Україні існує для Європи. Урсула фон дер Ляйєн заявила, що «ми розуміємо, що для Китаю є й інші важливі проблеми, такі як боротьба із новим штамом коронавірусу омікроном, що поширюється». Але саме тому в ЄС хотіли би чітко пояснити свою позицію: «Ми очікуємо, що Китай візьме на себе свою частку відповідальності і, таким чином, допоможе підтримувати мир і стабільність».
Що це саме означає?
На це фон дер Ляйєн і президент Європейської Ради Шарль Мішель дали ідентичну відповідь: «Ми не очікуємо, що Китай підтримає наші санкції проти Росії, але ми очікуємо, що він їм не буде перешкоджати» Це — саме те, що можна схарактеризувати як свого роду визначену ЄС червону лінію. Але ніхто не знає, що станеться, якщо, наприклад, Китай постачатиме зброю Росії, або якщо Пекін допоможе Росії обійти санкції.
Китай та ЄС не змогли домовитися з ключових питань.
Джерело: мережеве видання «CHELINDUSTRY», фото: Global Times, https://chelindustry.ru/
На це питання напередодні саміту звертали увагу дипломати ЄС, що можливо сприймати як відповідь: «Китай більше залежить від нас, ніж ми від Китаю!» І це твердження підтверджується цифрами: Китай експортує щороку до ЄС товарів на 472 мільярди доларів, а ЄС експортує до Китаю товарів на 232 мільярди доларів. Більше 14 відсотків усієї зовнішньої торгівлі Китаю припадає на ЄС, трохи більше 13 відсотків на США, тоді як частка Росії становить менше двох відсотків.
Дружба Китаю з Росією є політично обґрунтованою
Очевидно, що загальна тональність послання, яке з боку ЄС намагалися на саміті довести до Сі Цзіньпіна, полягає у наступному: тож не сваряться з нами! Ми для вас набагато важливіші за Росію!
Саміт ЄС-Китай відбувся на тлі візитів міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова до Китаю та Індії, результати яких також не коментуються на Заході, але дуже позитивно оцінюються у Москві. Чи вдасться Москві переконати Пекін і Делі та залучити їх на свій бік у протистоянні із силами Заходу, стане зрозумілим дещо пізніше, насамперед на полях боїв в Україні. Наразі ситуація тривожна.
https://www.zeit.de/politik/ausland/2022-04/china-russland-eu-gipfel-xi-jinping
У заголовку матеріалу ілюстрація «Останній союзник Путіна».
Джерело «УкрІнформ»,«https://www.ukrinform.ua/
